Поділилась з цим рецептом вже з усіма

хто пробував мої чебуреки! Вони найкращі

тісто завжди ідеальне!

Пальчики облизуємо!

Інгредієнти:

Тісто:

• борошно – 3 скл. (склянка 200 г)
• окріп – 1 скл.
• сіль – 1 ч. л.
• олія – 2 ст. л.
• горілка – 2 ст. л.
• олія для смаження

Начинка:

• фарш – 500 г
• цибуля – 2 шт.
• сіль, перець – за смаком
• вода – 50-70 мл. (за потреби)
• олія – 2 ст. л.

Приготування:

Начинка:

Фарш робіть, звісно, на свій смак. У мене сьогодні курячий фарш, трішки свіжого свинячого сала і курячі стегенця. Все це я перекрутила через м’ясорубку, вийшла така м’яка, ніжна маса. До фаршу натираю цибулю, щоб було соковитіше. Солю, перчу. Далі гарненько перемішую фарш, щоб усі спеції рівномірно розійшлися. І відставляю — хай постоїть, промаринується. Якщо фарш із пісного м’яса, може бути сухуватий, тому я завжди додаю трішки водички кімнатної температури. Не холодної — тоді фарш швидше приготується в чебуреку. Ще вливаю олію, вона під час смаження нагрівається і робить м’ясо ще соковитішим. Хочете — додайте зелень, петрушку або зелену цибульку, теж буде дуже смачно.

Тісто:

У миску всипаю борошно. Таку ж склянку відміряю окропу. Додаю солі, розмішую, щоб розчинилась. Тепер у гарячий окріп вливаю олію і повільно заливаю цю суміш у борошно. Починаю замішувати ложкою, а коли трохи охолоне — руками. Тісто спочатку буде трошки розсипчасте, крихтами. Тоді додаю ще дві столові ложки води — звичайної, або ж, якщо хочете, можна крапельку горілку. Не бійтеся — все випарується, просто зробить тісто пухкішим і з бульбашками при смаженні. Вимішую руками, доки не стане м’яким і податливим. Кладу тісто в пакет, накриваю й даю відпочити 10 хвилин. Після цього воно стане еластичним і дуже приємним на дотик.

Ліплю чебуреки. Стіл трохи припилю борошном, викладаю тісто й ділю його на шматочки. Ту частину, що не використовую, кладу назад у пакет, щоб не підсихала. Розкачую тоненько, майже прозоро. На одну половинку викладаю фарш. Накриваю другою половинкою тіста, злегка притискаю пальцями, виганяю повітря, щоб не пухло при смаженні. Краї гарненько защипую. Можна пройтись виделкою, а можна спеціальним коліщатком — тоді буде ще й гарненький візерунок.

Поки ліплю, на плиті вже гріється сковорідка з достатньою кількістю олії. Масла не шкодую — чебуреки мають смажитися у фритюрі, тоді будуть рівномірно золотисті. Перевіряю — кидаю крапельку тіста: якщо одразу пішли бульбашки, значить, олія готова. Викладаю перший чебурек — одразу чути це приємне шипіння. Смажу на середньому вогні, обережно перевертаю. Скільки дрібних пухирців на поверхні — от це і є той хруст, який ми любимо! Смажу до золотистого кольору з обох боків, потім викладаю на паперовий рушник, щоб ввібрався зайвий жир.

Гарячі, хрусткі, пухкі. Розламуєш — аж сок тече, м’ясо гаряче й ароматне. У нас вдома їх завжди їдять з домашнім томатним соком — от просто ідеальне поєднання.